Про компоненти цифрової культури

У даному есе спробую виокремити компоненти цифрової культури сучасного суспільства, які, на мій погляд, є важливими та актуальними, а також поділитись власними роздумами щодо визначених компонентів.

ipad-632512_1920

Цифрова культура – поняття широке. Можна знайти багато різних тлумачень. Пропоную наступне визначення:

Цифрова культура – це система правил поведінки людини, яких вона дотримується під час використання інформаційно-комунікаційних технологій.

До компонентів цифрової культури можна віднести:

Раціональне споживання інформації 

Раціональне споживання інформації в сучасному суспільстві – питання не менш важливе ніж раціональне споживання їжі.

Якось натрапила на проект у США про інформаційну дієтуhttp://www.informationdiet.com. Ідеолог проекту, Клей Джонсон, видав книгу про раціональне споживання інформації – і вже 17727 особи (станом на 28 вересня 2016 року) зацікавились його ідеями щодо “infovegans” (“інформаційного вегитаріанства”).

Ось деякі ідейні цитати з книги:
“Ми замислюємось над тим, яку їжу ми їмо, але не звертаємо уваги на те, яку ми споживаємо інформацію”.
“Виробники харчових продуктів розуміють, що для збутку дешевих калорійних товарів, вони повинні надати їм смак за допомогою солі, олії або цукру. Так само, медіа компанії користуються тим, що афірмації мають сильніший вплив на споживача, ніж звичайна інформація.”

Пік успіху інформаційної дієти припав на 2010-2013 р.: у різних країнах світу активісти засновували спілки інформаційних дієтологів, а Клей Джонсон проводив навчальні тренінги та майстер-класи. Зараз у блозі немає новин щодо активності Клея та його послідовників, хоча про саму ідею інформаційної дієти інколи згадують зарубіжні ЗМІ та блогери.

icon-908163_960_720

Критичне мислення

Раціональне споживання інформації має відношення до кількості спожитої інформації, але поряд з цим треба звертати увагу й на «якість».

Цілком відмежуватись від неякісного контенту, здається, неможливо,  бо кожну людину, що перебуває в інформаційному просторі, час від часу переслідуватимуть спливаючі реклами, чорний PR і т.д. Тож, критичне мислення допомагає автоматично відсіювати хибну інформацію та, у свою чергу, є іншим важливим компонентом цифрової культури людини.

Одного разу побачила постери про типові логічні помилки, ось тут вони є – http://obraz.io/ru/. Для ознайомлення – добре, це по темі.

У Гонг Конзі візуальну грамотність розглядають як окрему навчику: для тих, хто хоче якісно аналізувати те, що бачить на екрані телевізору, пропонується проходження навчального курсу з кіноведення (film studies). Девід Ларсон, викладач навчального закладу, де розроблявся курс, зазначає: “Моя мета – візуально грамотні студенти, більш критичні споживачі та ідейні працівники засобів масової інформації… вони вміють розшифровувати кадри, та, створюючи фільми, знатимуть як впливати на глядачів”.

У Сингапурі розробку та впровадженя програм щодо підвищення рівня інформаційної грамотності населення традиційно здійснюють бібліотеки вищих навчальних закладів. Так, у 2013 р. Національна рада бібліотек Сингапуру заснувала масштабну загальнонаціональну кампанію для популяризації навичок пошуку та аналізу інформації серед громаськості. В рамках здійснення цієї кампанії було відкрито клуб “S.U.R.E (Source, Understand, Research & Evaluate)”. Засновники клубу пояснюють, що ця назва відображає чотири основні кроки роботи з інформацією: пошук (вибір достовірних та надійних інформаційних джерел), інтерпретація (надання переваги фактам, ніж думкам), дослідження (глибокий аналіз інформації для формування висновків) та оцінка (погляд на інформаційне повідомлення з різних аспектів).

Цифрова грамотність (компетентність)

Цифрова грамотність передбачає вміння користуватись сучасними інформаційними технологіями та програмним забезпеченням з урахуванням усіх можливостей, що надає інформаційний прогрес.

Добре слідкувати за новинами ІТ-галузі, звертати увагу на новинки, особливо, якщо інформаційні технології певним чином можуть спростити виконання завдань, що виникають у межах професійної діяльності.

Аби не втрачати навичку «швидко опановувати технології» можна раз на місяць встановлювати новий мобільний додаток або ж програму, подивитись, які там є функції, як воно працює.

laptop-820274_1280

ІТ-волонтерство

Зміст ІТ-волонтерства полягає в тому, що інформаційно-комунікаційні технології можуть використовуватись не лише для власних потреб, але й для вдосконалення оточуючого світу. Можна бути не лише користувачем, а в певній мірі – волонтером.

Практичним прикладом такої діяльності може виступати участь громадян у створенні краудкарт (crowdmaps) за допомогою соціального мобільного додатку. Так, американці можуть встановити мобільний додаток The Street Bump  (http://www.streetbump.org) на персональний гаджет, та увімкнути його у фоновому режимі під час подорожі автомобілем. У свою чергу, додаток збиратиме та аналізуватиме дані про якість дорожніх шляхів, автоматично генеруватиме скарги щодо вибоїн на дорогах. Тож, громадянин, прикладаючи мінімум зусиль, може допомогти покращити дорожні шляхи. Дрібниця, але приємно.

Іншими прикладами може бути громадян участь у соціальних веб-проектах, використання інструментів електронної демократії. Про це – детальніше в моєму есе про радників, ревізорів та імплементаторів у системі електронного урядування: https://digitle.wordpress.com/2015/11/12/8737/.

notebook-405755_960_720.jpg

«Зелене» використання інформаційних технологій

Здивувалась, що комп’ютери забруднюють довкілля. Незначно, але забруднюють. А дізналась про це від громадського об’єднання, що просуває культуру «Greening IT» («Зелені ІТ»), на жаль, не можу пригадати точної назви та знайти посилання на офіційний веб-сайт.

На разі, знайшла невеличку статтю про негативаний вплив інформаційних технологій на довкілля – http://www.carnegiecyberacademy.com/facultyPages/environment/issues.html.

Серед екологічних проблем, спричинених інформаційним прогресом, важливою є нераціональна утилізація електронного сміття. В ідеалі зіпсовані, старі гаджети викидають не на смітник, а передають у спеціально відведені заклади.

На сьогодні в нашій державі ситуація не є дуже гострою: не думаю, що гаджети масово потрапляють на смітник,  – вони, як правило, вдома лежать на всяк випадок або продаються. Але в деяких країнах вживають рішучі дуже жорсткі заходи, аби забезпечити екологічно безпечну утилізацію електронних пристроїв. Вже писала про це в блозі, додаю посилання: https://digitle.wordpress.com/2015/12/25/93848884/.

Market analysis

Виокремити компоненти цифрової культури не так просто, адже поняття “культура” дуже суб’єктивне. На разі, пропоную для визначення п’ять компонентів. Можливо, читачі блогу зможуть доповнити перелік?! Коментарі та дискусії вітаються.

Advertisements

Залишити відповідь

Заповніть поля нижче або авторизуйтесь клікнувши по іконці

Лого WordPress.com

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис WordPress.com. Log Out /  Змінити )

Google+ photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Google+. Log Out /  Змінити )

Twitter picture

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Twitter. Log Out /  Змінити )

Facebook photo

Ви коментуєте, використовуючи свій обліковий запис Facebook. Log Out /  Змінити )

w

З’єднання з %s